Чому назву Повісті Бєлкіна так називаються?

Наприкінці жовтня 1831 року повісті побачили світ під назвою «Повісті покійного Івана Петровича Бєлкіна, видані О. П.». З повним позначенням імені автора «Повісті Бєлкіна» вийшли 1834 року у книзі «Повісті, видані Олександром Пушкіним».Nov 15, 2016

Видання було анонімним, тобто Пушкін приписав авторство якомусь. Бєлкіну. Цикл складається з п'яти повістей, які нібито колись розповів авторові нині покійний Іван Петрович Бєлкін. Це повісті: «Панянка-селянка», «Трунальник», «Станційний доглядач», «Завірюха» та «Постріл».

«Повісті покійного Івана Петровича Білкіна» – цикл повістей Олександра Сергійовича Пушкіна, що складається з 5 повістей і випущений їм без вказівки імені справжнього автора, тобто Пушкіна. Книга складається з передмови видавця та п'яти повістей: «Постріл» «Завірюха»

«Повісті» були приписані Пушкіним умовному автору – Івану Петровичу Бєлкіну. Зовнішність лагідного і смиренного Бєлкіна, що виникає з передмови до них «видавця» та з автобіографічної передмови нібито самого Бєлкіна до «Історії села Горюхина», накиданий Пушкіним у добродушно-жартівливих тонах.