Що означає глухі приголосні?
Глухі приголосні — тип приголосних, що вимовляються без вібрації гортані. Глухота – тип фонації, поряд із дзвінкістю та станом гортані. У Міжнародному фонетичному алфавіті є різні літери для дзвінких і глухих приголосних ([p b], [t d], [k ɡ], [q ɢ] [f v], [s z]).
В освіті глухих приголосних звуків бере участь лише шум. Літери, які позначають глухі звуки, що знаходяться в другій половині російського алфавіту. Глухі звуки у російській мові: [к], [п], [с], [т], [ф], [х], [ц], [ш]. Непарні глухі приголосні звуки: [х], [ц], [год], [щ].
Урок 13: Дзвінкі та глухі приголосні
| Дзвінкі: б, в, д, з, ж, г | тільки дзвінкі (сонорні): л, м, н, р, й |
|---|---|
| Глухі: п, ф, т, с, ш, до | тільки глухі: год, щ, ц, х |
Якщо в освіті приголосного не беруть участь голосові зв'язки (тобто повітряний струмінь вільно проходить через горло і тону не виникає), то такий приголосний називається глухим.