Що означає ворон у слов'янській міфології?

У старовинних слов'янських виставах ворон є прообразом вітру, Стрибожого онука, і, за словами давніх сказань, не тільки приносить бурю на своїх чорних крилах, а й воду – живу та мертву. У казках він іноді допомагає герою і навіть рятує його, попереджаючи про небезпеку.

У грецькій та римській культурах Ворон в античних міфах вказується як супутник богів: Кроноса (Сатурна), Аполлона, Геліоса, Афіни; він символ удачі, дарувальник світла, божий посланник. У грецькій міфології ворони пов'язані з Аполлоном, богом пророцтв. Були символом невдачі і були посланцями богів у світі смертних.

ВОРОН, Ворона – мають схожу символіку. В Європі ворони-Стерв'ятники з давніх-давен пов'язані з війною, смертю, запустінням, злом і нещастями – символізм, поширений також і в Індії. Через свою чорноту вони вважаються символами хаосу і темряви, що передувала світла творіння.

Ворон — шанований птах, зображення якого прикрашали прапори кораблів вікінгів. Нерозлучні супутники верховного бога Одіна — ворони Хугін і Мунін, що уособлюють собою думку та пам'ять. Ворон розглядався як один із «звірів війни», як носій смерті (птах, що клює трупи).