Як називається стародавня китайська мова?

Давньокитайська мова (кіт. трад. 上古漢語, піньінь Shànggǔ hànyǔ, пал. шангу ханьюй) – нормативна традиційна китайська літературна мова, що почала формуватися з XIV століття до н.

Засобом спілкування носіїв різних діалектів є нормативний китайська мова, яким у Китаї називається путунхуа (普通话), у Сінгапурі хуаюй (华语) у Гонконгу та на Тайвані — гоюй (国语), між ними існують дуже незначні відмінності у фонетиці, на листі у путунхуа та хуаюй використовуються спрощені ієрогліфи, а в гою

Китайський ієрогліф — 汉字, (піньінь: hànzì) – це основний елемент китайської писемності, історія якого налічує кілька тисячоліть. Ієрогліф є суворою системою символів і має повноцінне смислове значення. Основними графічними елементами китайської ієрогліфа є: Горизонтальна характеристика

Точне число ієрогліфів у китайській мові складно назвати, в одних джерелах – називається понад 40 000, в інших – понад 80 000. Однак, згідно з китайськими дослідженнями, вільне володіння китайською мовою вимагає знання від 800 до 3500 ієрогліфів.